Re: цензії

- Останнім часом я читаю літературу з історії Візантії, а саме — періоду правління Юстиніана. Я писала диплом по військовій справі слов´ян 5-7 ст, але навіть тоді не бачила картини комплексно, а їхня історія була невід´ємна від історії Візантії. Тож вирішила заповнити цю лакуну, і прочитала Ф.Успенського «История Византийской империи» (том І) і Дж.Бейкера «Юстиниан. Великий законодатель», а також щойно закінчила популярну книжку «Византийцы» Девіда Т.Райса. Перші дві книжки принесли багато задоволення, і я дуже шкодую, що не читала Успенського до відвідин Стамбула, адже він у своїй книжці просто оживляє античні вулиці, розповідає, що де було і як проходило життя у Константинополі. Остання книжка дуже спрощена, але такі книжки теж потрібні: завдяки маленькому обсягу вони допомагають структурувати попередню інформацію у пам´яті. З художньої зараз читаю Пітера Хьога і його «Фрекен Смілла і її відчуття снігу». Цю книжку згадує у своїй колонці для сайту Грані-Т філософ Володимир Єрмоленко. Оскільки колонка зачепила, то стало цікаво, на що ж посилається автор. Книжка за настроєм пасувала до моїх готичних перших курсів універу, але і зараз отримую від неї задоволення!

- Як обираєте книжки для читання?

- Є кілька основних напрямків, які мене цікавлять. Тож стараюся знаходити відповідну літературу в інтернеті чи книжкових магазинах. Періодично моніторю книгарні на предмет нових книжок з етнографії та фольклору, історії раннього середньовіччя і території України 15 ст. У чужих країнах шукаю книжки ентузіастів-краєзнавців, а також дослідження якихось місцевих промислів і ремесел, переважно текстилю. У виборі художньої літератури я покладаюся на рекомендації друзів зі схожим зі мною літературним смаком, або ж читаю відгуки шанованих мною людей.

- Що можете порадити для читання іншим?
- Завжди раджу Салмана Рушді та його книжки «Опівнічні діти» та «Земля під її ногами». З художньої літератури, прочитаної за останні роки, він запав у душу найбільше. Ну... і Умберто Еко, класика :)